Фотографії Ясіня на сторінках відомих журналів

 Унікальний світ гуцулів не міг не зацікавити фотографів та кореспондентів різних видань. Світлини жителів селища Ясіня також не раз потрапляли у статті та на обкладинки журналів.

У 1928 році кілька фотографій були надруковані в дитячому журналі «Пчолка», що виходив в Ужгороді у 1923-1934 рр.




У 1934 році мешканець Ясіня потрапив на обкладинку французького журналу «Sciences et Voyages» («Наука та подорожі»). У номері також була розміщена публікація про селище, що мала назву «A Jasina au coeur des Carpathes» («Ясіня в центрі Карпат»).  


У 1938 році кадр з життя селища був розміщений на шпальтах американського часопису «National Geographic». Це була одна з перших кольорових світлин Закарпаття, яку зробив фотограф Роберт Мур (W. Robert Moore). Стаття Джона Патріка, у якій було розміщене фото, називалася «Czechoslovaks, Yankees of Europe» (Чехословаки, янкі Європи). Матеріал містив 52 сторінки і 30 кольорових світлин. Окремий розділ був присвячений Гуцульщині.


Ось що Джон Патрік написав про Ясіня та гуцулів:

«У кінці ареалу проживання русинів, за кілька хвилин їзди на потязі від Польщі та далі на схід від Греції, лежить Ясіня. Після побожного стояння у своїх прикрашених розписами храмах під час довгої меси, прихожани зупиняються на подвір’ї, щоб помолитися або покласти квіти до розп’яття. Гуцули сильні, високі та дуже розумні, незважаючи на грубу простоту їхнього життя. Хоча вони русини, однак вони пишаються своїм українським походженням та мовою і уникають шлюбних відносин з іншими численними етнічними групами Підкарпатської Русі. Це маловідоме плем'я, оточене бар'єром карпатських гір, зберігало чистоту своєї крові та свій етнічний характер для наступних поколінь.

У нефарбованих дерев'яних храмах гуцулів Підкарпатської Русі немає місць для сидіння. Цей, недалеко від Ясіня, здається мандрівникам пошарпаним і суворим, однак всередині він щедро прикрашений священними розписами. Більшість гуцульського етносу живе у будинках без підлоги і димоходів.

На найсхіднішій околиці Чехословаччини народне вбрання має ознаки поступового зникнення. Фабричне взуття тут конкурує із загостреними мокасинами, виготовленими з одного шматка шкіри та прив’язаними до ніг шнурками. Фірма «Батя» тут продає мало взуття, тому фермери і скотарі воліють зав’язувати м’яку товсту шкіру навколо кожної ноги. Коли йде дощ — дехто все ще поєднує парасольки і кожухи шерстю навиворіт. Взуття на високих підборах контрастує з рештою одягу жінок та з загостреними мокасинами їх супутників.

Відразу після світової війни Америка надсилала їжу голодуючим русинам. «Я допомагала її розповсюдити», — сказала одна жінка. «Ми дали їм какао. Але вони не знали, що це їжа. Ми виявили, що вони змішують його з водою, щоб фарбувати фундаменти своїх побілених будинків».

Все ще лежить глибокий сніг, бо зими тут холодні і довгі. Колоди зносяться по крижаних гірках зі схилів гір. Деякі з них розпилюються так само, як це роблять в Китаї — одним чоловіком, що стоїть знизу, та іншим, який згори тягне пилку. Деякі колоди будуть сплавляти по Тисі після того, як зійде крига.

Хоча деревину досі розпилюють вручну в горах східної Чехословаччини, багато колод формуються в лоти і пливуть вниз по річці Біла Тиса на парові лісопилки. Там, де потік вузький та звивистий, ця подорож захоплююча та небезпечна.

Колоди на завантажених санях привозять на анахронічну парову лісопилку, яка може розпилювати більше деревини за день, ніж сотня людей. Один старожил сказав, що «без роботи залишилося занадто багато чоловіків» — він сподівається, що лісопилка згорить...».

У 1938-1939 роках були зроблені чи не найвідоміші у світі фото гуцулів, у тому числі з Ясіня. Їхньою авторкою була Маргарет Брук-Уайт (Margaret Bourke-White). Знімки надрукували в американському журналі «LIFE», що публікував світлини найкращих фотографів з усього світу. На той час Маргарет була єдиною жінкою серед фотокореспондентів журналу. У 1939 році вона разом з Ерскіном Кондуелом написала книгу «North of the Danube» (На північ від Дунаю), де також були розміщені світлини, зняті на Закарпатті та в селищі Ясіня.









Не оминули гуцульської тематики і радянські видання. Так, жителі Ясіня з’являються на обкладинках журналу «Огонек» у 1954 та 1959 роках. 




 

   Світлини та інформація взяті з журналу «Varosh», Фейсбук-сторінок Галини Рейтій та Богдана Павлюка, спільноти Transcarpathian Heritage

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Grand Budapest Hotel" за підтримки International Vysegrad Fund.  

Авторка/укладачка Олександра Цикура






Comments