Селище Ясіня в роки Другої світової війни

 Розпад Чехословаччини призвів до того, що Закарпаття у березні 1939 року захопили угорські війська.

Угорська армія на Закарпатті, 1939 р., Барко Пал

Чимало жителів Ясіня брали участь у визвольній боротьбі за незалежність Карпатської України, будучи членами Карпатської Cічі. Угорська окупація одразу ж вплинула на життя місцевого населення. Відбулись зміни у сфері місцевої політики, господарства, а також освіти. Чимось нова влада намагалась проводити попередній напрям господарського розвитку регіону, що складався в 20-30-х роках ХХ століття.

Вже у 1940 році уряд регента Угорщини Міклоша Хорті наказав розпочати будівництво великого фортифікаційного комплексу —  Лінії Арпада, ділянки якої простягались і ясінянськими пагорбами. Місцеве населення залучалося до робіт, щоб улаштувати лінії шанців, позицій артилерії та місця для розташування ДОТів — добре укріплених залізобетоном опорних точок, призначених для затримання наступу супротивника. 

Фрагмент карти Лінії Арпада, сайт life.ture.ua

Залишки укріплених ділянок, Ясіня, наші роки, сайт life.ture.ua.

У 1941 році, в селі Ясіня налічувалось 12717 осіб. За віросповіданням слід виділити римо-католицьку громаду – 2003 осіб, греко-католицьку – 7760 парафіян, православну – 1098 осіб. Третє місце за чисельністю посідала юдейська громада – 1403 особи. Також була громада реформаторів – 411 осіб, євангелістів – 34. 

Ясіня, частина селища, 1940-і рр.

Друга світова війна вперше дала про себе знати у червні 1941 року, коли Ясіня, Рахів та Кошіце зазнали авіаційного нападу з боку радянських збройних сил. Чи була це добре організована провокація, чи дії радянських пілотів були навмисними ніхто не знає, проте після цього парламент Угорщини прийняв рішення про вступ у війну на боці Німеччини. Наступного 1942 року у битві під Сталінградом у складі угорської армії  були і жителі села Ясіня. До цього часу в регіоні якихось збільшень числа вояків та жандрамів не було. Вже з підходом радянських військ до Карпат в краї  побільшало військових, а для населення було введено паспорти — угозолвани (з угорської). Посилились покарання за допомогу дезертирам, партизанам та підпільникам. Село Ясіня було одним з опорних пунктів оборонного валу у межах Карпатського хребта.

Поряд з цим, окрім фортифікаційних споруд, в населеному пункті з’явились перші повноцінні будівлі для прийому туристів. Початок зведення готелю “Будапешт” припадає на 1939 рік, а в 1942 році будівництво було завершено.

Готель "Будапешт", 1943 р.

Тривалість робіт виправдана низкою причин, викликаних технічно-будівельними проблемами та військовим періодом. Через це відкриття відтерміновувалося двічі. Зараз готель відомий як туристична база “Едельвейс”. Саме він був тривалий час маяком галузі в цьому краї, маючи численні притулки в горах, що ставали базами для відвідувачів. Спочатку заклад слугував мисливським будинком для відпочинку військового керівництва. Мета його виправдана бажанням задовольнити потреби військових офіцерів та інженерів, що працювали над спорудженням оборонної лінії Арпада. Фасадний герб “Будапешта” все ще можна побачити в декількох місцях будівлі.

Мешканці готелю "Будапешт", 1943 р.

В 1944 році євреїв села вивезли у концтабори на територію нацистського Рейху. Більшість з них додому так і не повернулись. Про їхню трагічну долю свідчить меморіальна табличка на будівлі нової залізничної станції, збудованої вже в радянський час. Саме звідси, з території вокзалу села Ясіня місцевих євреїв було вивезено.

Вислання євреїв, Ясіня, 1941 р.

У вересні-жовтні 1944 року в Північній Рахівщині велись тривалі та запеклі бої між 8-ю і 138-ою дивізіями 17 гвардійського корпусу генерала Гастиловича та частинами німецьких та угорських військ. Датою остаточного визволення села тривалий час — в радянську добу — вважалось 14 жовтня 1944 року і відзначалось як День села (селища). Меморіальна табличка радянського часу про ці події розташована на будівлі селищного клубу Ясіня. Проте вже в роки незалежності місцевим істориком та краєзнавцем Б. Мерклом було встановлено, що насправді військові підрозділи країн Осі покинули населений пункт в кінці вересня, тобто більш ніж за два тижні до “офіційної дати” визволення радянською армією, а саме 28 вересня. Жорстокі бої за Ясіня між радянськими підрозділами, що наступали в складі IV Українського фронта та загонами угорців і німців, котрі оборонялись, тривали 17 днів. Спільно з Я. Баранюком Б. Меркло провів грандіозну роботу, що дала змогу по новому переглянути сторінки історії Ясіня та Рахівщини в 1944 році, з’ясувати масштаби боїв за терени краю та їхні наслідки. 

Фрагмент бойової карти операції за здобуття Ясіня

Друга світова війна завдала не лише значних людських втрат селищу, а й надовго закріпилась у пам’яті його жителів. Чимала кількість будівель була зруйнована. Згоріла православна церква,  було пошкоджено кілька мостів. Чи не найбільшою втратою для Ясіня було знищення перлини архітектури австро-угорської доби — залізничний вокзал, збудований наприкінці ХІХ століття. 

Ясіня, Православна капличка, 1935 р. Крал Ганса. Спалена в роки Другої світової війни

Війна також мала великий вплив на сім’ї місцевих мешканців, їхню структуру. Тільки протягом кінця 1944 року до лав радянських військ та Чехословацького корпусу Л. Свободи було призвано сотні ясінянців, частина з яких загинула. Варто згадати й те, що чимало мешканців в 1939-1941 роках перейшли кордон між Угорщиною і СРСР та не повернулись, що теж відбивається на структурі сім’ї та демографічній ситуації в цілому. Майже дві сотні жителів села були репресовані радянським режимом, з них більшість ще в період спільного радянсько-угорського кордону по Карпатах. Після війни, в 1945-1947 роки нова влада почала будувати нове Закарпаття — соціалістичне.

Автори:

Михайло Рекрутяк,

Галина Рейтій

Джерела та література :

1. Меркло Б. Поляк Д. Сторінки історії Ясіня / Меркло Б., Д. Поляк // Зоря Рахівщини. – 2000. – №№ 99-100. – 15 грудня. – С. 6. 65.

2. Меркло Б. Баранюк Я. Рахівщина в роки Другої світової / Б. Меркло, Я. Баранюк // Рахівське регіональне відділення громадської 103 організації "Пошук" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу : http://poshuk.ucoz.ua/news/rakhivshhina_v_roki_drugoji_svitovoji_vijni/2017-06- 01-161  

3. Меркло Б., Ткач М., Баранюк Я. Залишаться у пам’яті вічній / Б. Меркло, М. Ткач, Я. Баранюк // "Ясіня - столиця Гуцульської республіки... і не тільки", наукова конференція. Збірка наукових праць, краєзнавчих розвідок, рефератів і публіцистичних матеріалів за результатами І наукової конференції "Ясіня - столиця Гуцульської республіки... і не тільки" (в рамках зустрічі "Ясіня скликає друзів"), Ясіня, 20 жовтня 2012 р. [Текст] / Ясін. селищрада [та ін.] ; упоряд. Володимир Тимчук. - Л. : СПОЛОМ, 2013. – С. 16 – 19.

4. Рекрутяк М. Заснування селища Ясіня та динаміка чисельності його мешканців з середини ХVI до 1946 року / М. Рекрутяк // ЗБІРНИК студентських наукових праць. Серія : Історія. Актуальні питання історії : минуле і сучасність / [редкол. : В. І. Фенич, Р. А. Офіцинський, І. О. Мандрик, І. М. Ліхтей ; упоряд. І. І. Скиба ; М-во освіта і науки, ДВНЗ “Ужгор. нац. унт” , Іст. ф-т. – Ужгород : Вид-во УжНУ “Говерла”, 2016. – Вип. 9. – С. 27-32. 74. 

5. Рекрутяк М. Історія Ясіня в нарисі Б. Меркла на сторінках книгифотоальбому «Ясіня – жива легенда Карпат» / М. Рекрутяк // Зоря Рахівщини, 17 грудня 2016 р., № 99 – 100. – С. 5. 

6. Рекрутяк М. Сімейно-шлюбні відносини ясінянських гуцулів першої половини ХХ століття / М. Рекрутяк // Збірник студентських наукових праць. Серія : Історія. Актуальні питання історії та міжнародних відносин : минуле і сучасність / [редкол. : В. І. Вовканич, І. О. Мандрик, І. О. Шніцер, Н. М. Радченко, Я. А. Алешкевич ; упоряд. І. І. Скиба ; М-во освіта і науки, ДВНЗ “Ужгор. нац. ун-т” , Ф-т іст. та міжн. відносин. – Ужгород, 2018. – Вип. 10. – С. 35-45. 

7. Штернберг Я. Герби і печаті Тячівщини: Тячево, Буштино, Рахів, Великий Бичків і Ясіня  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL: http://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/zakarpatska-geraldika/2311-gerald6

8. Ясіня - жива легенда Карпат. Книга – фотоальбом. Видання друге, доповнене – «Видавнича студія «ZORIANa», Видавництво «Коло» 2016.- 168 с.: іл.. 

9. "Ясіня - столиця Гуцульської республіки... і не тільки", наукова конференція (1 ; 2012 ; Ясіня). Збірка наукових праць, краєзнавчих розвідок, рефератів і публіцистичних матеріалів за результатами І наукової конференції "Ясіня - столиця Гуцульської республіки... і не тільки" (в рамках зустрічі "Ясіня скликає друзів"), Ясіня, 20 жовтня 2012 р. [Текст] / Ясін. селищрада [та ін.] ; упоряд. Володимир Тимчук. - Л. : СПОЛОМ, 2013. - 163 с. : фотогр. - Назва обкл. : Ясіня у гомоні століть. - Бібліогр. в кінці ст.